Результатом спалювання вугілля для генерації електроенергії на вугільних ТЕС є продукування золошлаку, що являє собою суміш негорючих мінеральних часток з палива та залишків недопаленого вугілля. Зростання потреби в електроенергії, особливо в країнах, що розвиваються, спричиняє збільшення утворення вугільних золошлаків, яке на сьогодні становить близько 1 млрд т/рік. Усвідомлення небезпеки накопичення таких значних обсягів промислових відходів стимулює інтерес до технологій утилізації золошлаків шляхом використання їх при коректуванні індустріальних ландшафтів, облаштуванні доріг, а також як дешевого заповнювача та компонента бетонних сумішей. Проте набагато перспективнішим видається утилізація золошлаків шляхом глибокої переробки з розділенням на окремі компоненти: золувинесення, недопалений вуглець, залізооксидний концентрат, — які мають широкі ринки збуту та достатньо високу вартість, щоб зробити процес переробки золи економічно привабливим. Особливий інтерес викликає одержання тонкодисперсного вуглецевого концентрату, який є перспективним напівпродуктом для виготовлення водовугільного палива — замінника мазуту та сирої нафти в енергетиці.